попекти


попекти
-ечу́, -ече́ш, док., перех.
1) Викликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. || у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу). || у сполуч. зі сл. кропива. Те саме, що пожалити.
2) Знищити спекою посіви, городину і т. ін.
3) Спекти багато чого-небудь (про вироби з тіста, страви з м'яса і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.